Міжнародні правила
Розробка рекомендацій з перевезення небезпечних вантажів для всіх видів транспорту здійснюється Комітетом експертів з перевезення небезпечних вантажів і узгодженої на глобальному рівні системи класифікації та маркування хімічних речовин Економічної і Соціальної Ради Організації Об'єднаних Націй (далі - Комітет експертів ООН).
Комітет експертів ООН розробляє Типові правила перевезення небезпечних вантажів, які є рекомендаційним документом. На їх основі міжнародні організації та національні органи влади різних країн розробляють нормативні документи, що регламентують перевезення небезпечних вантажів різними видами транспорту.
Система міжнародного регулювання перевезення небезпечних вантажів є досить складною і включає багато конвенцій та угод, основними з яких є:
Міжнародні організації:
UNO - Організація Об'єднаних Націй; ІСАО - Міжнародна організація цивільної авіації; ІАТА - Міжнародна асоціація повітряного транспорту; ІМО - Міжнародна морська організація; ІАЕА - Міжнародне агентство з атомної енергії; ЕСЕ - Європейська Економічна Комісія ООН; ОТІF - Міжурядова організація з міжнародного залізничного сполучення; ОСЗ - Організація співдружності залізниць; ЕСОSОС - Економічна і Соціальна Рада ООН;
2. Основні джерела законодавства у сфері перевезення небезпечних вантажів:
Типові Правила – Рекомендації ООН з перевезення небезпечних вантажів: Типові правила; Керівництво з випробувань і критеріїв – Рекомендації ООН з перевезення небезпечних вантажів: Керівництво з випробувань і критеріїв; УГС – Узгоджена на глобальному рівні система класифікації небезпеки та маркування хімічних речовин; ПБПРМ - Правила безпечного перевезення радіоактивних матеріалів
3. Міжнародні регламенти:
ICAO TI - Технічні інструкції з безпечного перевезення небезпечних вантажів по повітрю; IATA DGR – Правила перевезень небезпечних вантажів ІАТА; IMDG CODE – Міжнародний кодекс морського перевезення небезпечних вантажів; IMSBC CODE - Міжнародний кодекс морського перевезення вантажів насипом; IBC CODE – Міжнародний кодекс спорудження і обладнання суден, що перевозять хімічно небезпечні вантажі наливом; IGC CODE – Міжнародний кодекс спорудження і обладнання суден, які перевозять зріджені гази наливом; ADN – Європейська угода про міжнародне перевезення небезпечних вантажів по внутрішнім водним шляхам; ADR – Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів; RID - Правила міжнародної перевезення небезпечних вантажів залізницею; Дод. 2 до УМВП - Правила перевезень небезпечних вантажів Додаток 2 до Угоди про міжнародне вантажне повідомлення.
На відміну від Типових правил, всі ці документи є обов'язковими для виконання при здійсненні міжнародних перевезень небезпечних вантажів по території країн, які їх ратифікували.
Вибір нормативного документа, вимогами якого необхідно керуватися при здійсненні міжнародних перевезень небезпечних вантажів, залежить від виду транспорту, яким здійснюються перевезення, виду грузовідправлень, а також маршруту перевезення.
Більшість з вищенаведених нормативних документів перевидаються через певні проміжки часу. Так, додатки до ДОПНВ, перевидаються кожні два роки. При користуванні конвенціями, угодами, що регламентують перевезення небезпечних вантажів та додатками до них, важливо пам'ятати, що слід використовувати тільки діючі видання.
