Призначення уповноважених
Відповідно до вимог розділу 1.8.3 ДОПНВ, усі суб’єкти дорожнього перевезення небезпечних вантажів, незалежно від форми власності, повинні письмово призначити одного або декількох уповноважених з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів.
Відповідно до підрозділу 1.8.3.2 ДОПНВ компетентні органи Договірних сторін можуть передбачити, що вимоги про призначення уповноважених можуть не застосовуватися до таких підприємств, як:
а) підприємства, відповідна діяльність яких включає перевезення небезпечних вантажів у менших кількостях на кожну транспортну одиницю, чим кількості, зазначені в підрозділі 1.1.3.6, пункті 1.7.1.4 і главах 3.3, 3.4 і 3.5;
або
б) підприємства, основна або додаткова діяльність яких не включає перевезення небезпечних вантажів або пов’язані з нею вантажно-розвантажувальні операції, але які іноді здійснюють внутрішнє перевезення небезпечних вантажів, що становлять незначну небезпеку або ризик забруднення, або вантажно-розвантажувальні операції, пов’язані з таким перевезенням.
В Україні суб’єкти перевезення небезпечних вантажів можуть не призначати уповноваженого, якщо:
- їхня діяльність не пов’язана з дорожнім перевезенням небезпечних вантажів або обмежується перевезенням небезпечних вантажів, що не підпадають під дію Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів і ДОПНВ, відповідно до вимог підрозділів 1.1.3.1 - 1.1.3.7 і 1.1.3.9,1.1.3.10 ДОПНВ;
- вони перевозять небезпечні вантажі в обмежених або звільнених кількостях, відповідно до вимог глав 3.4 і 3.5 ДОПНВ;
- вони тільки одержують небезпечні вантажі.
Функції уповноваженого можуть виконуватися наступними особами (за умови, що вони здатні виконувати обов’язки уповноважених):
а) керівником підприємства;
б) працівником підприємства, що виконує інші обов’язки;
в) особою, яка не працює на цьому підприємстві;
г) підприємцем або власником підприємства.
У випадку призначення декількох уповноважених, розподіл їх обов’язків має бути встановлений письмово і доведений до відомості працівників підприємства. Якщо власник підприємства або підприємець самостійно виконує функції уповноваженого, то в письмовому призначенні немає необхідності.
Кожний суб’єкт перевезення небезпечних вантажів на вимогу Національної поліції України та інших компетентних органів з перевезення небезпечних вантажів повинен надавати інформацію про призначення ним уповноваженого.
Головне завдання уповноваженого полягає в наданні допомоги суб’єкту перевезення небезпечних вантажів з питань дотримання останнім вимог нормативно-правових актів у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Уповноважений підзвітний у своїй роботі керівникові підприємства. Усю відповідальність за безпеку перевезення небезпечних вантажів несе керівник підприємства.
На уповноваженого покладають наступні функції:
- нагляд за виконанням вимог, що регулюють перевезення небезпечних вантажів;
- консультування підприємства з питань, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів;
- підготовка щорічного звіту для адміністрації його підприємства або, якщо буде потреба, для місцевих органів влади з питань діяльності даного підприємства, пов’язаної з перевезенням небезпечних вантажів. Цей щорічний звіт зберігається протягом п’яти років і надається національним компетентним органам на їх вимогу.
У функції консультанта входить також контроль за наступними видами практики й процедурами, пов’язаними з відповідною діяльністю підприємства:
процедурами, що забезпечують дотримання вимог відносно ідентифікації небезпечних вантажів, що перевозяться;
практикою обліку підприємством будь-яких особливих вимог під час закупівлі перевізних засобів, обумовлених характером небезпечних вантажів, що перевозяться;
процедурою перевірки обладнання, що використовується для перевезення, упакування, наповнення, навантаження або розвантаження небезпечних вантажів;
забезпеченням належної підготовки працівників підприємства, включаючи ознайомлення зі змінами в правилах і веденням обліку такої підготовки;
застосуванням, у випадку будь-якої аварії або події, належних термінових процедур, здатних зашкодити безпеці під час перевезення, упакування, наповнення, навантаження або розвантаження небезпечних вантажів;
розслідуванням обставин серйозних аварій, подій або серйозних порушень, виявлених під час перевезення, упакування, наповнення, навантаження або розвантаження небезпечних вантажів, і, за необхідності, підготовкою відповідних звітів;
вживанням необхідних заходів для уникнення повторення аварій, подій або серйозних порушень;
обліком нормативних приписів і особливих вимог, пов’язаних з перевезенням небезпечних вантажів, під час вибору й використання послуг субпідрядників або третіх сторін;
перевіркою того, що працівники, які займаються відправленням, перевезенням, упакуванням, наповненням, навантаженням або розвантаженням небезпечних вантажів, мають у своєму розпорядженні докладні правила виконання операцій і інструкції;
вживанням заходів з інформування працівників про види небезпеки, пов’язані з перевезенням, упакуванням, наповненням, навантаженням і розвантаженням небезпечних вантажів;
застосуванням процедур перевірки, що дозволяють упевнитися в наявності на перевізних засобах необхідних документів і обладнання для забезпечення безпеки й у відповідності цих документів і обладнання чинним правилам;
застосуванням процедур перевірки для забезпечення дотримання вимог, що стосуються упакування, наповнення, навантаження й розвантаження.
наявністю плану забезпечення безпеки, зазначеного в підрозділі 1.10.3.2. 1.10.3.2 ДОПНВ.
Щорічний звіт, який складається уповноваженим, повинен містити:
а) перелік небезпечних вантажів, які відправляються, перевозяться або приймаються, з поділом їх на класи;
б) кількість небезпечних вантажів, розділених на чотири категорії:
- до 5 т;
- від 5 до 50 т;
- від 50 до 1000 т;
- більш 1000 т;
в) кількість і аналіз аварій з небезпечними вантажами, для яких був складений звіт про події під час перевезення небезпечних вантажів;
г) інші відомості, необхідні для аналізу та оцінки стану безпеки перевезення небезпечних вантажів;
д) відомості про те, чи брало підприємство участь у перевезенні вантажів підвищеної небезпеки відповідно до розділу 1.10.3 ДОПНВ.
Щорічний звіт складається уповноваженим не пізніше шести місяців по закінченню року і на вимогу Національної поліції України та інших компетентних органів з перевезення небезпечних вантажів подається для перевірки. Термін зберігання щорічного звіту становить п’ять років.
Звіт про події під час перевезення небезпечних вантажів складається уповноваженим у випадку аварії, у результаті якої небезпечні речовини потрапили у довкілля, чим був заподіяний матеріальний збиток або постраждали люди, не пізніше чим через один місяць після події.
