Європейська Угода про міжнародне перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом
Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі ДОПНВ) була укладена в Женеві 30 вересня 1957 під егідою Європейської економічної комісії ООН і набула чинності 29 січня 1968 року.
ДОПНВ - це угода, в рамках якої більшість європейських держав узгодили загальні правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів через їхні кордони й по їхніх територіях. Скорочення «ДОПНВ» засновано на ключових словах назви угоди українською мовою (Європейська угода про міжнародне ДОрожнє Перевезення Небезпечних Вантажів). Скорочення «ADR» ґрунтується на ключових словах назви Угоди на французькій мові (Ассоrd europeen relative au transport international des marchandises Dangereuses par Route).
Головна мета ДОПНВ полягає у забезпеченні безпечного перевезення небезпечних вантажів, а також у спрощенні міжнародних перевезень таких вантажів, зобов'язуючи країни - учасниці угоди допускати перевезення небезпечних вантажів з інших країн - учасниць за умови дотримання вимог ДОПНВ.
ДОПНВ є угодою між державами і не передбачає створення будь-яких спільних органів для забезпечення дотримання його положень. Перевірки на дорогах здійснюються договірними сторонами. Недотримання вимог угоди може призвести до порушення національними органами позову проти порушників відповідно до їх внутрішньодержавного законодавства. У самому ДОПНВ не передбачається у цьому зв'язку жодних санкцій.
На сьогодні Договірними сторонами угоди є: Австрія, Азербайджан, Албанія, Андорра, Бельгія, Білорусія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Марокко, Нігерія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Північна Македонія, Польща, Португалія, Республіка Молдова, Російська Федерація, Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство, Таджикистан, Туніс, Туреччина, Угорщина, Узбекистан, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швейцарія та Швеція. Всього 52 країни.
В інтересах забезпечення однаковості та вільної торгівлі в рамках Європейського союзу (ЄС) додатка А і В до ДОПНВ / ADR. були також прийняті державами - членами ЄС як основа для регулювання автомобільного перевезення небезпечних вантажів у межах їх територій і між ними (директива 2008/68/ЄС Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 24.09.2008 р.).
ДОПНВ було також прийнято рядом країн (в тому числі Україною), які не є членами ЄС, як основу для свого внутрішньодержавного законодавства.
ДОПНВ складається з самої угоди і двох додатків, які, відповідно до статті 3 угоди, є його невід'ємною частиною:
Додаток А - Загальні положення та положення, що стосуються небезпечних речовин і виробів;
Додаток В - Положення, що стосуються транспортного обладнання і транспортних операцій.
Сама угода складається з сімнадцяти статей, в яких викладені основні питання, що стосуються вступу її в силу, відступів від вимог ДОПНВ, порядку внесення змін до угоди, а також процедури вирішення спорів і т.п.
Ключовою є стаття 2 угоди, в якій йдеться про те, що міжнародні перевезення небезпечних вантажів, крім деяких надзвичайно небезпечних вантажів, можуть здійснюватися автотранспортними засобами за умови дотримання:
⦁ вимог, передбачених у додатку А, яким повинні відповідати небезпечні вантажі, зокрема вимог, що стосуються їхньої упаковки та маркування;
⦁ вимог, передбачених у додатку В, що стосуються конструкції і обладнання транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, а також вимог до руху таких транспортних засобів.
Для користування ДОПНВ найважливіше значення має таблиця А глави 3.2, що містить Перелік небезпечних вантажів. У цьому Переліку міститься докладна інформація про правила перевезення автомобільними дорогами 3549 найменувань найбільш поширених небезпечних вантажів. За Переліком небезпечних вантажів визначаються вимоги, які застосовуються конкретно до окремих небезпечних вантажів. Перелік небезпечних вантажів є основною частиною ДОПНВ, яка використовується відправниками, пакувальниками, відповідальними за наповнення при підготовці небезпечних вантажів до перевезення автомобільним транспортом, а також діловодами при оформленні перевізних документів. Оскільки водіям необхідно також мати уявлення про процес підготовки небезпечних вантажів до перевезення і мати можливість здійснювати перевірку того, що партія небезпечних вантажів підготовлена належним чином, всі учасники перевезення небезпечних вантажів повинні мати уявлення про Перелік небезпечних вантажів.
У Переліку небезпечних вантажів всі позиції наведені в порядку привласнених їм номерів ООН.
Короткий опис Переліку наведено на малюнках.
